кристалічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
кристалічний — кристаллический crystalline kristall(in)isch, kristallin, Kristall… той, що складається з кристалів, подібний до них; к ні ґ р а т к и – періодично повторюване розміщення молекул, атомів або йонів у кристалах. Див. кристалічні сланці, щит… … Гірничий енциклопедичний словник
кристалічний — [криестал’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
полікристалічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
полікристалічний — а, е. Стос. до полікристалу, полікристалів; що є, що складається з полікристалів. || Який складається з багатьох, здебільшого дрібних, кристалів … Український тлумачний словник
квазікристалічний — а, е, фіз. Прикм. до квазікристал … Український тлумачний словник
кристалізація — кристаллизация crystallisation Kristallisation перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний. К. – процес утворення кристалів з пари, розчинів або розплавів та з речовини в інш.… … Гірничий енциклопедичний словник
кристалізація — ї, ж. 1) Перехід речовини з газуватого, рідкого або твердого (аморфного) стану в кристалічний. 2) перен. Становлення, набуття чітких форм (про задум, ідеї, суспільні напрями і т. ін.) … Український тлумачний словник
кристалічність — ності, ж. Властивість за знач. кристалічний … Український тлумачний словник
внутрікристалічний — а, е. Який існує, здійснюється всередині, у межах якого небудь кристалу … Український тлумачний словник